ТЕМА: Мова і мовлення. Ознайомлення з поняттями “фонетика”, “морфологія”, “синтаксис”. 4 клас

МЕТА: Закріпити відомості про мову як найважливіший засіб спілкування, зосередити увагу учнів на необхідності вивчати рідну мову, формувати уявлення про мову як суспільне явище; закріпити знання учнів про текст, формувати вміння працювати з деформованими реченнями, визначати типи речень за метою висловлювання та інтонацією; закріпити знання про звуковий склад слів, вивчити порівнювати слова за фонетичною будовою, формувати вміння розпізнавати частини мови, вчити працювати в парах і групах; вдосконалювати і розвивати усне і писемне мовлення, аналітико-синтетичні здібності, логічне мислення, пам’ять, фонематичний слух; виховувати бажання працювати з товаришами, розвивати навички спілкування під час спільної діяльності, виховувати інтерес до мови як неоціненної скарбниці знань, потребу краще знати рідну мову і використовувати у житті.

ОБЛАДНАННЯ: план уроку, роздатковий матеріал, портрет Стаса Гедмінаса, ілюстрації.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

1.     Вступне слово вчителя:

-         Наша мова – це величезна країна, де мирно живуть різні мовні явища: великі, такі, як текст, речення; середні – слова з різними значеннями; і зовсім маленькі, майже непомітні, - звуки, букви. Сьогодні ми поговоримо з вами про всі ці мовні явища і дізнаємося, які розділи науки про мову їх вивчають.

-         Зверніть увагу на план уроку. Як ви думаєте, з чого ми почнемо роботу над темою?

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1.     Повідомлення вчителя про виникнення мови й писемності (легенда).

-         Уявіть собі, що ми не вміємо ні писати, ні читати, навіть і говорити. Як же тоді спілкуватися? Ось так дуже давно, в незапам’ятні часи спілкувалися між собою люди за допомогою жестів і міміки. В ті часи в одній з печер жив первісний чоловік. Він мав дружину і доньку. Одного разу батько, прийшовши з полювання, приніс великого оленя, поклав його на долівку і сказав : “Ух!” (показ ілюстрації) Мати, побачивши таку здобич, сказала: “Ого!”. І  в цей момент батьки почули: “Ай!” Це зойкнула маленька донечка, бо полізла до вогню і трішки опеклась. Батьки посварилися на неї і сказали: “Ну-ну!” Так виникли перші слова. Людям це сподобалося. Вони вирішили називати предмети, явища, дії словами, запам’ятовувати ці слова і передавати їх близьким родичам. Слова поєднували в словосполучення, словосполучення – в речення. Так виникла мова. Якось батьки вирішили запросити на полювання родичів. Але як це зробити? Вони живуть далеко, а йти ніколи. Поки батьки думали, донька, а вона була розумненька дівчинка, взяла шматок глини й намалювала на ньому людину з палицею і ліс. Батько, побачивши малюнок, спитав: “Що це?” А донька відповіла: “Я намалювала запрошення на полювання”. Так було написано першого листа за допомогою знаків. А зараз спробуйте розгадати таємниці давнього письма. (показ ілюстрацій)

У давнину крім глиняних табличок для письма люди використовували папірус – це рослина, стебла якої розрізали на тоненькі смужки і склеювали. Подивіться, який він має вигляд. Писали і на бересті – шматочках березової кори. З тих давніх часів до моїх рук потрапив напис, зроблений на бересті. А що тут написано, ми прочитаємо в кінці уроку.

Глина, папірус, береста – не дуже зручні матеріали для письма. Пройшло багато часу, перш ніж люди винайшли папір. Але писати знаками було важко та й тлумачити їх можна було по-різному і понад тисячу років тому брати Кирило і Мефодій склали алфавіт, який ви бачите на цій ілюстрації (знайомство з деякими буквами кирилиці). Проходив час, мова розвивалася, алфавіт вдосконалювався і тепер він має знайомий вам вигляд.

Ось так, діти, виникла мова і писемність на землі, без яких важко уявити існування людства. А щороку 9 листопада за Указом Президента України в нашій державі відзначається День української писемності та мови. В народі кажуть, що без рідної мови, без пісні, без мами збідніє земля назавжди. А чому так говорять? (відповіді учнів)

З моєї розповіді ви здогадалися, що всі вправи, завдання на уроці будуть присвячені українській мові.

2.     Хвилинка каліграфії.

-         Який перший звук у слові мова?

-         Якою буквою він позначається на письмі?

 (вчитель пояснює правила написання букви м , яку учні записують в зошитах)

-         Прочитайте склади на другому рядочку. Як правильно з’єднувати букви у цих складах?

-         Яке слово утворимо з написаних складів?

-         Зробіть повний усний  звуковий аналіз слова мова.

IV. Повторення основних відомостей з мови букварного періоду.

1.     Фонетичні завдання. (самостійна робота)

-         Випиши з вірша Сидора Воробкевича “Рідна мова” слова у 2 стовпчика: в першому будуть слова, де букв менше ніж звуків, а в другому – звуків більше, ніж букв. Слова з однаковою кількістю букв і звуків виписувати не треба. (Вчитель читає вірш:

Мово рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

А лиш камінь має.)

-         Назвіть слова, в яких  кількість букв менша, ніж звуків.

-         Назвіть слова, в яких звуків менше, ніж букв. Чому?

-         Підкресліть букви, які позначають м’які приголосні звуки в словах другого стовпчика. Поставте наголос.

-         Підкресліть букви, які позначають 2 звуки і поясніть чому. Поділіть слова на склади.

-         На що ми звертали увагу під час виконання цього завдання?

-         Як же називається наука, що вивчає звуки, наголос, склад? (учні з окремих складів збирають слово “фонетика”).

-         Що ж вивчає фонетика?

2.     Фізкультхвилинка. (музична пауза)

3. Морфологічні завдання. (робота в парах)

- Які ви знаєте частини мови?

-         Яка частина мови називається іменником? Прикметником? Дієсловом?

-         Випишіть з перших двох рядків вірша кременчуцького поета Стаса Гедмінаса (демонстрація портрета) “Українська мова” слова у три стовпчика: до І-го – іменники, до ІІ-го – прикметники, до ІІІ-го – дієслова. (текст вірша є на кожній парті)

Шануйте , люди, свою рідну мову,

І співайте голосні пісні,

Материнську пісню, ніжну, колискову,

Пронесіть через віки.

-         Які іменники ви виписали? Прикметники? Дієслова?

-         Скільки ж прикметників ми зможемо дібрати  до слова мова ?

-         А ось як написала про мову поетеса  Лариса Лужецька; порахуйте і запам’ятайте якомога більше прикметників:

Ніжна, мила, світанкова,

Ясна, чиста, колискова,

Мелодійна, дзвінкотюча,

Дивна, радісна, співуча,

Лагідна, жива, казкова,

Красна, чарівна, шовкова,

Найдорожча, добра, власна,

Мудра, сонячна, прекрасна,

Солов’їна, барвінкова

Українська мова! (26)

-         Утворіть від слова мова прикметник і дієслово.

-         На що ми звертали увагу під час виконання цього завдання?

-         Як же називається наука, що вивчає частини мови? (учні з окремих складів збирають слово “морфологія”).

- Що ж вивчає морфологія?

4.Синтаксичне завдання (робота в групах).

-         Про мову писали не тільки віршами, а й прозою. (тексти є на кожній парті)

Мова - , джерело, цілюще, народне!

Вчи, з книжок, ти, її, в школі, і.

Слово, розвивай, рідне.

-         Прочитайте слова першого рядка. Другого. Третього. Чи становлять вони речення?

-         Побудуйте усно зі слів кожного рядка речення. Друге речення запишіть.

-         Зачитайте складені висловлювання.

-         Які речення за інтонацією ви зустріли?

-         Які речення називаються окличними?

-         Прочитай з правильною інтонацією окличне речення.

-         Які речення за метою висловлювання вам зустрілися?

-         Які речення називаються спонукальними?

-         Зачитайте спонукальні речення. Розповідне.

-         У другому реченні підкресліть підмет і присудок.

-         Усно охарактеризуйте це речення.

-         Чи можна сказати, що утворені вами речення становлять текст? Чому?

-         Який це тип тексту?

-         Усі ці висловлювання про мову склав наш земляк, видатний педагог і письменник Василь Олександрович Сухомлинський.

-         На що ми звертали увагу під час виконання цього завдання?

-         Як же називається наука, що вивчає речення? (Учні з окремих складів збирають слово “синтаксис”).

-         Що ж вивчає синтаксис?

V. Підсумок уроку.

1.     Бесіда вчителя з учнями:

-         Сьогодні ми з вами плідно попрацювали і заслужили право прочитати напис, зроблений нашими предками тисячі років тому. (на дошці з’являється плакат “Рідна мова – це музика й малювання”)

-         Як ви розумієте це висловлювання?

-         Про які розділи мовознавчої науки ми говорили на уроці?

-         Що вони вивчають?

-         На чому раніше писали люди?

-         Хто склав першу абетку?

2.     Заключне слово вчителя:

-         Наша зустріч завершується. Думаю, що до ваших сердець дійшли слова про багатство, красу та мелодійність української мови – нашої гордості. Мови – якою ми розмовляємо, без якої не мислимо свого існування, як держава і народ. Сподіваюсь, що ви ще глибше відчули, який то неоціненний скарб – наша рідна мова, що її треба вивчати й берегти.

Діти, вивчайте мову українську –

Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну,

Прекрасну, милу і чудову,

Як материнську пісню колискову –

Нашу кохану українську мову.