Мета: навчити дітей висловлювати свої думки на основі власних
спостережень у формі твору-опису; розвивати навички усного і писемного
мовлення, збагачувати активний та пасивний словник учнів; розвивати увагу,
логічне та образне мислення, спостережливість; виховувати любов до природи
рідного краю.
Обладнання: малюнок дуба,
суха кора, сухе дубове листя, жолуді.
І. Організаційний момент.
ІІ. Повідомлення вчителем завдань уроку.
1. Розгадування загадки.
В них багато є роботи,
Хоч стоять вони весь час.
Від дощу чи від спекоти
Захистять, врятують нас.
Не лягають спать ніколи, -
На ногах вони довік.
Не бояться плину рік,
Ні завій, ні вітру реву,
Хто ж вони такі?
(дерева)
2. Вступна розповідь вчителя.
-
Дерева
– це ніби окрема сім’я у природі, всі вони ніби різні, але всі вони чимось
схожі. Чим? (будовою)
-
Всі
вони мають стовбур. Який, на вашу думку? (високий
– низький, товстий – тонкий, стрункий – кривий) А які гілки у дерева? (густі – рідкі, довгі – короткі, струмкі –
обвислі)
-
Всі
гілки разом утворюють крону дерева. А про яке дерево я вас зараз загадаю
загадку?
Відгадай, як звать наш дім,
Все про нього розповім.
Гарне дерево, міцне,
Листя різьблене, рясне.
А на гілочках крислатих
Буде жолудів багато.
(дуб)
3. Повідомлення теми уроку.
-
Сьогодні
на уроці ми напишемо твір-опис дуба.
4. Виступ природничого консультанта (доповідь за малюнками).
Дуб – рослина родини
букових. Всього на планеті нараховують близько 200 видів дубів. Дерево 20-50 м
заввишки, із широкою неправильною кроною, інколи більше 1 м в діаметрі. Кора на
стовбурі темно-сіра. Має плоди – жолуді. Цвіте протягом квітня-травня,
плодоносить у вересні-жовтні. Росте майже по всій території України. Один
гектар дубових насаджень дає по 4 т жолудів. Своїм коренем дуб сягає в землю
6-7 м завглибшки. Це дерево хоча і могутнє, але погано переносить холодні зими.
У багатьох давніх народів
дуб вважається священним деревом. Так греки свого головного бога Зевса
зображали з вінком дубового листя на голові. В Україні дуб популярний, його
шанували за довголіття, міцність. В народі казали: „Держись за дубок, дуб у
землю глубок”, „Стоїть, як дуб непорушний”.
В Україні є славна традиція
– на відзначення народження хлопчика садили біля садиби маленький дубочок.
ІІІ. Хвилинка каліграфії.
1.
–
Запишіть каліграфічно, дотримуючись правил з’єднання, такі буквосполучення:
Дд ду од де ад
Дуб
– могутній велетень.
2.
Робота
в парах.
-
Доберіть
спільнокореневі слова до слова дуб. (дубовий, дубочок,дубище ,
дубина, дубняк).
-
Поміркуйте,
коли назву цього дерева пов’язують із здоров’ям? (Міцний, як дуб – має добре, стабільне здоров’я)
IV. Підготовка до написання твору.
1. Бесіда за малюнком дуба, шматочками сухої
кори, листя, жолудями.
-
Яка у
дуба кора? (проведемо долонею по корі і
відчуємо, що вона шорстка, ніби поорана борознами)
-
Якого
вона кольору? (темно-сіра)
-
Як
розташовані гілки у дуба?
-
Які
за розміром листочки?
-
Якої
вони форми, кольору?
-
Пригадайте,
яку пісню співає в лісі дуб, коли подує вітер? (В.Сухомлинський „Усе в лісі
співає”)
2. Добір мовного матеріалу.
а) Дуб
іменники: дуб, велетень, вартовий;
прикметники:
віковічний, величний, довголітній.
Могутній, величавий, міцний, крислатий, розлогий, гіллястий, старий;
дієслова: красується, сягає, стоїть,
охороняє, зеленіє, шумить
ü слова, вжитті в переносному значенні: дуб мріє, сумує, охороняє; торкається неба;
роки залишили слід на корі дуба;
ü порівняння: дуб, як вартовий; дуб, як охоронець лісу; дуб, як сторожа зелених
кордонів;
б) стовбур – темно-сірий
або червонувато-бурий, товстий;
в) кора – потріскана,
сіра, товста, шорстка, у глибоких зморшках;
г) гілля – міцне,
крислате, шатроподібне;
д) листя – довгастої
форми, темно-жовте, аж руде; брунатного кольору, розсічене, з візерунками.
3. Скринька
“цікава екологічна інформація”
a) А чи знаєте ви, що дуби бувають зимові і
літні. Довжина черешка та форма листка є відмінними ознаками дубів. У зимового
жолуді, листя мають довгі черешки, а у літнього сидять прямо на гіллі.
б) Блискавка із 100 ударів
потрапляла на дуб – 54, тополю – 25, ялину – 10, сосну – 6, бук – 3, липу – 2,
акацію – 1.
4. Усна робота над твором.
V. Хвилинка релаксації.
Вмієм
слухать тишу,
Чуєм
вітер, бурю,
На
дубочку листя шарудить –
Ми
чуєм!
Десь в
гаю зозуля
Все
кує, кує.
Все це
ми почуєм,
Якщо
тиша є!
VI. Самостійне
написання твору.
Сильні учні самостійно пишуть
твір-опис за опорними словами. Слабким пропонується план.
ПЛАН
1.
Де красується міцний дуб?
2.
Які зморшки поорали його кору?
3.
Який стовбур?
4.
Чим він сягає до неба?
5.
Яке листя у дуба?
6.
Що охороняє дуб?
VII. Читання та
редагування написаних творів.
VIII. Підсумок уроку.
-
Що нового цікавого ви дізналися про дуб?
-
Що символізує дуб?
Дуба “велетнем” прозвали
недарма –
Хоч гроза, а він сам дріма,
А вже як розбудить дужий
грім,
Отоді шум дуба понад всім.
О.Ющенко.
Лісник
ТЕМА. Виготовлення
витинанки “Дуб”.
Мета: ознайомити учнів із
технікою витинанки, навчити охайно виготовляти витинанки; розвивати увагу,
спостережливість; виховувати любов до природи рідного краю.
Обладнання: малюнок дуба, суха кора, сухе дубове
листя, жолуді; витинанки – зразки, зроблені вчителем, художні листівки, книжки,
буклети, оформлені технікою витинання; шаблони із зображенням дуба; квітковий
горщик із землею, мотузка; цупкий білий папір, олівець, ножиці, кольоровий
папір, клей.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
1.
Вступна бесіда.
-
На попередньому уроці ми написали з вами твір-опис дуба.
А хто з вас знає, як можна посадити дуб?
2.
Виступ природничих консультантів (практична робота)
Ми з Іванком у садочку
Посадили по дубочку.
Цілий день роботу маєм,
Все по черзі поливаєм.
А хто ж з нас швидше
підросте,
Ми з Іванком чи дубочки?
-
Для того, щоб виростити пагін дуба, потрібно взяти горщик
для квітів, землю, мотузку, целофановий пакет, камінці, жолуді. Жолудь на 1 ніч
замочити у воді кімнатної температури. На денце горщика покласти камінці для
того, щоб зайва вода могла легко витікати. Далі засипати землю (2/3 горщика).
Землю полити. В горщик покладіть жолудь. Присипте землею (5 см). Накрийте
целофановим пакетом, зав’яжіть мотузкою
навколо горщика. Як тільки з’явиться пагін, мішок
знімається, поливається двічі на тиждень. Рослину потрібно висадити в землю у
відкритий ґрунт восени або навесні.
3.
Повідомлення теми уроку.
-
Поки наше дерево проросте, ми з вами з кольорового паперу
зробимо ажурну витинанку дуба. Ви спитаєте, а що ж таке витинанка? Слово нашому
історичному консультанту.
4.
Виступ історичного консультанта (показ зразків
витинанок).
Витинанки
– це тонкі сюжетно-орнаментальні вирізки з паперу. Країна, де виникло й досі
розвивається мистецтво витинання – Китай. Там започатковано також і
виготовлення паперу. Напередодні весни жінки наклеювали на вікна свого житла
чіткі паперові “чианхуан” (віконні візерунки). Їх витинали ножицями та
маленькими ножиками. Це були одноколірні зображення божеств, духів, героїв
народних легенд тощо. В українському народному мистецтві значного поширення
витинанки набули з кінця ХІХ століття, тобто більше як 100 років тому. Із
паперу витинали рушники, якими прикрашали образи, паперові серветки на полички.
І
нині в Україні займаються
витинанням здебільшого на Дніпропетровщині, Черкащині, Київщині.
Подивіться
на виставку. Тут розташовані художні листівки, книжки, буклети, оформлені
технікою витинання.
5.
Розповідь вчителя.
У витинанках
квіти, дерева, образи тварин виступають своєрідними символами, найпоширеніші з
них: волошка –простота, ніжність; гвоздика – мужність; мак – краса, молодість;
голуб – символ миру; дуб –сила, мужність.
Нагадую,
сьогодні ми з вами виготовляємо символ сили і міцності.
Легенда про дуб
Ростуть
на землі дуби-велети, підпираючи своїми вітами зоряне небо, нагадуючи своєю
могутністю міфічного героя Древньої Греції Антея. Коли, за легендою, стали у
двобій два неперевершених велети, син могутнього громовержця Зевса Геракл і син
бога Посейдона і богині землі Геї Антей, то скільки не кидав Геракл Антея на
землю, той щоразу піднімався ще сильнішим, бо одержував силу від матері-землі.
Так і красень дуб. Рідко кому за життя доводилось бачити його пошкодженим
буйними вітрами чи вирваним з корінням із землі. Сотні, тисячі літ стоїть дуб
як символ могутності.
ІІІ. Повторення правил техніки безпеки при роботі з
ножицями, клеєм.
1.
Перевірка готовності до уроку.
-
У вас на парті повинні лежати папір, картон, ножиці,
щітки та посуд для клею, серветки, підставка для щіточок, шаблон, що зображує
дуб.
2.
Перевірка правил техніки безпеки при роботі з ножицями,
клеєм.
IV. Фізкультхвилинка.
Інтелектуальна гра “У
лісі”
Уявіть...
ü ми з вами пішли на
прогулянку в ліс (повільна хода на місці). У лісі чисте повітря,
вдихнемо його. (вдих – видих)
ü прислухайтеся, щось
каже зозуля (імітація звуків)
ü Пішли далі (повільна
хода на місці).
ü Нам зустрівся
рівчачок. Перестрибнемо. Ще один, ще один, ще один. (імітація рухів).
ü Ось на галявині дуб
високий (підняти руки вгору, потягнутися на носках).
ü Під дубочком є
грибочки! Зірвемо їх. (імітація рухів)
ü Ой! Це ж отруйні. Не
будемо їх брати (махи руками)
ü А ось їстівні. Як їх
багато! Збирайте! Збирайте! (імітація рухів)
ü Ой, що це? Накрапає
дощ! Втікаймо! (діти повертаються на місця)
V. Поетапне виконання
роботи.
1.
Взяти аркуш паперу прямокутної форми, скласти навпіл.
Пригладити лінію згину.
2.
По лінії згину прикласти шаблон і обвести його.
3.
Вирізати візерунок.
4.
Розгорнути витинанку. У вас повинно вийти два однакових силуети.
5.
На обох силуетах дерев зробити прорізи в позначених
місцях, на одному силуеті – синім, на другому – червоним.
6.
Вставити одну деталь в іншу по прорізях і розправити так,
щоб деревце стояло.
7.
Вирізати силуети пташки. Скласти навпіл лист кольорового паперу,
прикласти шаблон, обвести, вирізати декілька кольорових пташок.
8.
Прикрасити поробку.
VI. Виставка дитячих
робіт. Аналіз робіт.
VIІ. Підсумок уроку.
1.
Бесіда.
-
Які практичні навички ви набули сьогодні на уроці?
-
“І кожен з дітей, хто посадив собі за життя чудовий
зелений пам’ятник на віки”, - це слова відомого письменника-природолюба
В.Біанки.
2.
Заключне слово вчителя.
Сьогодні
ми зробили символічне дерево, навчилися, як можна посадити дуб, і ми готові
примножувати нашу природу зеленими насадженнями, берегти її.
Потрібно
примножувати природу – саджати дерева, доглядати за ними, берегти.
Спасибі
людям, що зростили ліс,
За всі
дуби, ялинки в пишнім гіллі.
І за
красу отих зелених кіс,
В яких
стоять гнучкі березки білі.
М. Познанська. Спасибі людям, що зростили ліс.
Немає коментарів:
Дописати коментар